Світова практика

Вперше про необхідність знижувати енергоспоживання житлових і комерційних будівель вчені задумалися в 1970-ті роки за часів енергетичної кризи. Експерти підрахували, що при нинішньому споживанні енергетичні ресурси Землі (нафта, газ, вугілля) зникнуть вже в прийдешньому столітті. При цьому більше третини сумарного обсягу йде на обігрів і кондиціонування приміщень. Тому розвинені держави поставили в пріоритет проектування енергозберігаючих осель.

Перший демонстраційний об'єкт був представлений в США (штат Нью-Хемпшір, м.Манчестер) в 1972 році. Будівля мала просту кубічну форму, що дозволило отримати мінімальну кількість зовнішніх стін. Площа скління не перевищувала 10%, за рахунок чого скоротилися тепловтрати через вікна. При цьому з північного боку вікна були відсутні зовсім. Плоский дах обладнали сонячними колекторами і пофарбували в світлі тони, щоб будинок не перегрівався влітку і, як наслідок, не вимагав значних витрат на кондиціонування.

У наступному році в Фінляндії почали зводити комплекс Econo-House об'ємно-планувальні рішення якого враховували рельєфні і кліматичні особливості північної місцевості. Так, була впроваджена інноваційна система вентиляції: нагріте сонячною радіацією повітря акумулювалося спеціальними склопакетами і жалюзями. Енергозберігаючим цілям також служили сонячні колектори, геотермальна установка і навіть форма покрівельних скатів - при їх проектуванні враховували географічну широту місця будівництва будинку і кути падіння сонячних променів в різні пори року.

Ґрунтовну концепцію пасивного будинку розробляли в кінці 1980-х професор Лундського університету (Швеція) Бу Адамсон і доктор Вольфганг Файст. Останній, до речі, в 1996 році заснував в Дармштадті (Німеччина) «Інститут пасивного будинку».

На сьогодні по всьому світу побудовано вже більше 6000 енергоефективних будівель. Такі країни, як Німеччина, Данія, Фінляндія, навіть розробляють цільові державні програми, спрямовані на будівництво нових і переобладнання старих будинків до рівня ультранизького енергоспоживання (до 30 кВт∙год/м² в рік).

ЄС прийняв єдину класифікацію будівель в залежності від їх енергоспоживання:

У 2009 році Євросоюзом була прийнята «Директива енергетичних показників в будівництві». Планується, що вже через п'ять років (до 2020 року) всі нові будівлі будуть енергетично нейтральні, тобто їх енергоспоживання буде близьке до нуля.

Як показує практика, побудувати енергопасивний будинок виявляється на 8-10% дорожче, ніж аналогічний за площею стандартний. З іншого боку, витрати на зведення окупаються протягом 7-10 років, при цьому немає необхідності прокладати всередині будівлі труби водяного опалення, облаштовувати котельню і т.п.

За останні роки кілька демонстраційних моделей енергопасивних будинків вже побудовані, наприклад в Київській області. Деякі забудовники, розуміючи прогресивність даної технології, намагаються впровадити її в свої проекти. Зростання тарифів на всі ресурси, формування екологічної культури і культури грамотного споживання створюють серед активних учасників будівельного ринку попит на пасивні будинки. Уже сьогодні мати традиційний котедж нерентабельно, при цьому держава намагається впроваджувати політику субсидування енергоефективності, що ще більше підстьобує українців освоювати енергоефективні технології зведення будинків.